Росія. Глибинка. Рйов нєвєсти. Маманя підбігає з двома гранчаками і надпочатою пляшкою горілки. Розливає - випивають. Так кілька разів.

Захмеліла доча підперла кулаком обличчя і філософствує:

- Надька вон, вродє муж только нєдавно на войну ушол, а уже, как челавєк, на белой ладє єздєїт. Верка уже трі месяца как на новєнькай машінє. Любка уже не только машіну палучіла, но і Рафіка прівела. А мой дібіл блін пачті год как на вайнє і всьо шльот і шльот **** вєсточкі фронта!

Але прикол цього анекдоту в іншому. Його полонений вагнерівець розповів.