Встала м нині, до- схід сонця, бо прийшла субота-
Вмила м писок*, чисто руки, почалам роботу.
Господарку обходила, корову здоїла,
Боже милий!- вже полуднє*, а я ше не їла.
Помастила кусок хліба повидлом з малини,
Горнє* кави з молоком - маю трохи сили.
Заперламсі я до кухні, борщу наварила,
Пляцок з ябками печу, пирогів зліпила.
А би мали нині всі добре сі наїсти,
Замісила м хліба ше, на дріжджовім тісті.
Поставила м на теплІ, най си підкисає,
Чую... хтось мі кличе там, з дороги гукає.
А то моя коліжанка, сусідка Мариська,
Тута в селі про всіх знає, як стара Ориська.
То такі вже дві пльоткарки, най їх качка копне,
Як не збрешут, не добавлют, то і "пес не здохне."
Стала м хвилю говорити, посл