Левая колонка

Світлана Максимчук (Котумай)

Последний визит: 18 мая 2017

Фильтр

Заметки Увлечения

21 фев 2016

Дві речі між людьми найбільшого вартують, життя й кохання-тіло і душа. Без духа тіло-прах, його вітри роздують й знаку не стане, заросте трава. Так без кохання і життя тьм'яніє, як лист осінній піде в небуття. Щасливий той, хто зрозуміть зуміє, що лиш любов-продовження життя.

Світлана Максимчук (Котумай)

25 июн 2015

Просто хочу быть счастливой, редко встречатся з бедой. Просто хочу быть любимой, не оставатся одной. Просто хочу не лить слези от горести тяжких утрат. Просто хочу держать рози и чуствовать их аромат.

Світлана Максимчук (Котумай)

20 июн 2015

Тремтить сльоза сполохана прощанням. Ідуть дощі, змиваючи тепло. Все те, що називалося коханням минулося, як літо, відійшло. Я сльози свої в темряві сховаю, холодна ніч приглушить крик душі. Тебе я в своїм серці поховаю, себе я поховаю у дощі.

Світлана Максимчук (Котумай)

29 мая 2015

Так ніхто не кохав через тисячу літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розквітають сади на весні і земля убираеться зрання.

Світлана Максимчук (Котумай)

28 мая 2015

Купатися, тонути, поринати, вмирати, виринати і вдихать. Вдихать повітря і тепло ковтати і більше ні на що не промінять. Поринути в твоє тепло і світло, не бачити ні вітру, ні дощу. Краплинки меду з рідних уст знімати і росами вмиватись у гаю. Не відпущу, не зникну, не зітлію. Заберу душу, очі заберу. Віддам все світло, ніжність і безмежність все лиш за те, що я тебе люблю.