Чого сумний, старенький мій Дрогобич?
Стоїш, мовчиш, занурившись у даль...
Про що дощем поплакати так хочеш?
Чому розкинув смутку ти вуаль?
Ти не сумуй! У тебе ж нині свято!
Ген там, поглянь, ясніє новий день.
Ну годі вже! Давай-но святкувати!
Давай разом співатимо пісень!
Та не до співу, знаю мій Дрогобич...
Сумуєш ти, сумує кожен з нас!
Ключ журавлиний в небі так пророче
Курличе жалібно... Прощатися їм час.
Ти не сумуй! У тебе ж нині свято!
Дивись, яка у тебе гарна сивина...
Ну що ж, давай з тобою спробуєм згадати
Всіх тих, кого забрали...забрали небеса.
Послухай, тишу, наче дзвони розірвали,
До храму людоньки твої, поглянь, ідуть,
Багряне листячко у скверику опало,
Вітри осінні так сп