Всього сто днів і я піду в запас Я про гражданку взагалі забувся Так хочу вже носити адідас І щоб у берци я в житті не взувся
Я тут відвик культурно говорити Щоб не підтримувать матютчам слів Забувся я що значить слово «жити» Я тут солдат і звик я тут служити
Відвик, що можна просто так гуляти А не по плацу стройовим марширувати І пісню стройову щоб не кричати Про те як сильно нас чекає рідна мати
Давно забув я про тепло жіноче Про поцілунки, про обійми, про любов
Всього сто днів і я піду додому Півтора року тут солдатом я пробув І зараз дуже радий я одному Що майже дембеля свого вже досягнув P.S 65 днив до дома_)))