Вже не вражає. Для нас це вже будення.
А скільки вбитих нараховано сьогодні?
Це вже не завтра - це вже сьогодення,
Утоплене в безпрОглядній безодні.
А страшно? Дуже страшно. Жах.
Ви бачили солдатські очі?
Там мрії, перетворені на прах,
Ті мрії, що так снилися щоночі.
Тепер бажання всі чіткІ і стислі.
Сім'ю забрали, дАли автомат.
Бо якийсь дядько, у м'якому кріслі,
Видав указ, що ти тепер солдат.
Безглуздя. Було б навіть смішно,
Якби не смерть, що косить їх косою.
Щодня нову біду неспІшно
Донецький ранок струшує з росою.
Там холодно, мабУть, у тих окопах,
І серце сумом, мАбуть, сповива.
У страшних війни калейдоскОпах,
Напевно, зайві будь-які слова.
Автор: [id1395