Зачепився місяць за тополі,
А чи, може, просто задрімав,
Розгубив пастух курчата-зорі:
Хто би то докупи їх зібрав?
Жаби притомилися співати,
Вже не хор, а кожна хто куди.
Прохолода котиться землею,
Тнуть весілля в травах цвіркуни.
Вечоровий рай! Згубилась думка.
Я й не дихаю – а зрію цю красу
І любуюсь – і не налюбуюсь,
От лиш серцем спраглим п’ю і п’ю!
© Оксана КУЗІВ