Любов до рідної країни, котра стала більшою за нас самих, масштабнішою, ніж ми могли б усвідомити. Адже за спиною залишається рідна Нація, рідна земля, котрою ходитимуть наші нащадки й котра прийняла в себе тіла наших предків.
Всі, хто проявляє громадянську активність в цій країні «на олівці» у правнуків КДБ. Це вороже громадянському суспільству середовище. Їх так виховували покоління за поколінням. Проти нас. Їх навчають ненавидіти будь-які прояви волі, свободи та державності.
Я часто бачу їх в нашій країні. Їхнє взуття коштує дорого, а совість дешево.
Та не все так погано. Іскра національного спротиву не згасла і потроху, помаленьку розгорається в потужне полум’я, котре вже нікому не під силу буде загасити.
Ростуть та дорослішають молоді, сильні й непримиренні душі. Це культурне виховання Нації. Це совість. Це усвідомлення гріху та сорому. Це материнські добрі очі. Це уважний погляд батька, котрий навчав захищати найдорожче за будь-яку ціну.