Обзоры новин карпатськых русинів за місяць!
~~~~~~~~~~~~~~
📌
00:03 🇺🇸 США, Філадельфія: 27 януара оддїленя "Карпато-Русинського общества" у Делаверській долині провело семінар із фарбліня яйиць у Візантійській Католицькій церкви Сятої Тройці у Філадельфії.
© John Kopcha
📌
00:16 🇺🇦 1. фебруара 1931 родив ся Володимир Микита у с. Ракошино — народный умелець Україны карпаторусинської народности. Маляр закарпатьскої школы жывопису, учив ся у такых великанів як Ерделій, Бокшай, Манайло.
👉
https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0
📌
00:33 🇪🇺🇸🇰 Новым держaвным секретaрйом нa Міністерстви освіты Словацької Республікы (Ministerstvo školstva, vedy, výskumu a športu SR) став руснак Ян Грінко родом із карпаторусинського вароша Свідник, як пише Labirsky Rusyny/Лaбірьскы Русины
Facebook: Labirsky Rusyny/Лaбірьскы Русины
📌
00:43 🇪🇺🇭🇷 Хорватія, Заґреб: книжечку із малюнками для діточок на руснацькій бесїді, представила Ивона Гнатко на стрічи державного уровня "Razvoj jezika, materinski jezik i višejezičnost".
© Rusnak, društvo Rusina u Republici Hrvatskoj
📌
00:56 Іван Брадач (14. фебруар 1732, Торискы, окрес Левоча, Мадярськоє королівство — 4. юля 1772, Мукачово) — первый епископ самостійної Русинської грекокатолицької єпархії у Мукачові.
👉
https://www.rusyn.sk/ivan-pop-osobnosti-nasich-dejin-bradac-ivan/
📌
01:11. фебруара — Динь рідної бисїды
📌
01:16 🇺🇦 24 фебруара в Ужгороді, у готелі «Дружба» пройшла презентація первого за сесь рук числа журнала «Отцюзнина» — №1 (13) 2024. Меже другыма звіданками пуднимали ся темы вебсайта и соціалных сіток журнала, оформленя и візуалну ідентичность папірьової версії, вносили ся пропозиції за матеріалы, котрі бы годні были пуйти у будучні числа часописа.
Читайте повнустю на сайті:
👉
https://otcuznyna.com/prezentacija-1-13-2024/?fbclid=IwAR0QqgW7loG9CEuqHtaFvNXd6ZQhuYHT-l09Q6V6U5cAxgEKsUYE7B617j0
📌
01:28 🇪🇺🇭🇺 Мадярщина, Будапешт: "Fővárosi Ruszin Nemzetiségi Önkormányzat" до 105-тої річниці від дня коли родив ся Еміл Балецкый* спомнили його, і поклали косиці до його таблы.
© József Balogh
📌
01:38 🇪🇺🇵🇱 Богдан Ґамбаль родив ся 26. фебруара 1965 рока у Польковицях, на заході Польщы — візийонер, журналист, політик, писатиль, шефредактором радия ЛЕМ.фм, знавиць языка і культуры Лемків, активный діятиль карпаторусинського національного кываня.
Його родичы походили із сіл Одырне і Чарна на Лемковині. 1985 році, кінчив Автомобільный Технікум у Ліґници, а пак прийшов до Кракова студиювати на Высшій Педаґоґічній Школі.
Від 1987 рока зачав іздити на дослідничы таборы. 1988 р. разом із групов студентів, взяли участь у орґанізаційнім комітеті і зобраню в Білянці, рыхтуючым "VI Лемківску Ватру у Бортным". 1991 р. зачав докторантскы студії на етноґрафії Ягайлоньского Університету. У юні 1991 р. заініциював стрічу, на котрій обновила свою дїятельність Стоваришыня «Руска Бурса» у Ґорлицях (Польща). У роках 1993-1995, 2001-2015 і 2019-2020 быв на функції ведучого общества.
2010-му році вышйшов із думков обы появило ся першоє лемковськоє інтернетовє радийо, котроє ныні знамєме як ЛЕМ.фм. Попри радию, появив ся інтернетовый портал і музичноє выдавництво. Быв шефредактором радия в роках 2011-2012 і наново від 2015 аж до смерти.
Публікував ся у «Бесіді», а пак у «ННІнфоРусин» і «Голосі Русина». Быв ініциятором Лемківского Форуму, стрічы лемківской інтеліґенції, котру організовав у 2012 році у Ґорлицях. Богдана Ґамбаль мав ідею, і хотів обы появила ся "Лемковська Інституція Културы", айбо так і не дочекав ся того. Быв почестным членом Общества ім. Александра Духновича у Пряшові. Оціненый Карпаторусинами Словакії Ордером Адольфа Добряньского у фебруарі 2020 р. Нагородженый посмертно "Золотым Хрестом Заслугы".
Умер 2 юля 2020 года у Кракові.
👉
https://www.lem.fm/bohdan-gambal-1965-2020-rusinskij-intelektualista-vizijoner-i-politik/?fbclid=IwAR0eP7SjtiMNM_jZ2b93sgm0eL-6uPognTRzI3lOoqNKFKUEXs559ioAwBE
👉 https:...