Що може бути прекраснішим, ніж рідна земля?
Місце, де ти народився і виріс.
Де ростуть твої діти, де вони вчаться бути справжніми людьми.
Є така давня притча:
Якось Бог роздавав по світу землі різним народам,
А тим часом українець рятував від хижого звіра одного сусіда,
Потім допомагав нагодувати дітей другому, третьому — звести хату.
Тож поки дійшла черга до українця, землі скінчилися.
Глянув Господь на сердегу із добрим серцем, що залишився без землі,
і, змилостивившись, подарував йому шматочок раю.
Ми і справді живемо в раю, тільки мало про це задумуємось.
Бережімо ж наш найдорогоцінніший скарб — нашу землю!