Пісня пам'яті жертв голодоморів в Україні

Хто се?Чий голос що ночи просить? Хлібця!Хлібчика дай!Мамо,матусю!Крихітку хлібця! Хто водить за мною запалими очима-криницями,очима,у які переливалися всі страждання,муки й скорботи роду людського,і розпинає душу мою на хресті всевишньої печалі?Хто що ночі будить,плаче і веде у холодну ріку,де розлилися не води,а сльози мого народу?У ній ні дна не берегів.. Це моя запалена поминальна свічп по тих 9-и мільйонах українців по жертвах страшного голодомору в Україні 1932-1933 років.Час невблаганний.Місяці за місяцями,роеи за роками відпливають у небуття.Тільки пам"ять назавжди залишаеться з нами...