ГУМАНІТАРНА
ДОПОМОГА.
Радість
людей оповила,
Мрія все ж
збулася,
Нам Європа
дати поміч,
Врешті
спромоглася.
Вищі чини
домовились,
Все, як чин
по чину,
Що ті кляті
буржуїни,
Загладять
провину.
За війну,
за убієнних,
За розбиті
долі,
Тепер німці
нам заплатять,
Все по добрій
волі.
Перші транші
допомоги,
Пани
розікрали,
Про ту поміч
прості люди,
Ні чули, ні
знали.
Та все ж
німці захотіли,
Самі врешті
взнати,
Скільки ж
тої допомоги,
Можна ще
давати.
А то дають
та рахують,
Й нема тому
краю,
Видно, що
їх за корову,
Як за дійну
мають.
Тож по селах
віддалених,
Взялись
розвозити,
Й людям
бідним особисто,
Щоб в руки
вручити.
І ось німці
приїхали,
В селі
зупинились,
І з св