Сьогодні повертаючись до Радомишля я слухав як в маршрутці люди з обуренням розповідали про те, як міська влада ховала асфальт під сніг.

Дуже приємно було слухати обурення людей, які дійсно вболівають за Радомишль. В голові склалось питання, чому таких людей не обирають на керівні посади? До розмови втрутилась ще одна людина, яка зі знанням цієї тематики, розповіла причину цього безладу. Причини таким діям є те,що договори заключаються з жінкою народного депутата Павла Дзюблика, яка нещодавно стала директором асфальтного заводу, і більша частина асфальту (проплачена з бюджетів) не надходить до кінцевого споживача. Підписуюються фіктивні папери, акти, прийомки, а гроші ділять між собою власник заводу та міські голови. Так за пів року пані Дзюблик задекларувала 500 000 доларів. Цікаво, скільки отримують міські голови?
P.S. Заповнюючи під диктовку свого чоловіка декларацію пані Дзюблик дізналась, що вона є власницею ще декількох підприємств.