Цінуйте маму, поки вона жива.

Поки її теплі руки можуть обійняти вас так, як не обійме ніхто у світі.
Поки голос, інколи стурбований, інколи суворий, але завжди рідний, звучить у слухавці.
Поки можна просто прийти додому — і відчути, що ви досі дитина, для якої відкриті всі двері.
Ми часто відкладаємо дзвінки, візити, слова. Думаємо, що встигнемо завтра. Але завтра — не завжди приходить. Скажіть їй сьогодні, що любите. Обійміть. Подякуйте за те, що терпіла, вірила, хвилювалася, благала не здаватися.
Мама — це не назавжди. Але її любов — вічна. Цінуйте, поки поруч