Білченя питало в білки:
– Скільки місяців зими?
Хочу в гості йти до бджілки,
Хочу квітів і весни.
Хочу з зайчиком гуляти
У лісочку, де дуби,
Там стрибати і співати.
Дуже хочу вже весни.
Мама-білка засміялась,
Пригорнула малюка:
– Ще зима не нагулялась,
Сніг проліг аж до струмка.
Треба трішки зачекати,
Хай побудуть квіти в сні,
Будуть ще бджілки літати
В золотистому вбранні.
Скоро сонечко пригріє,
Скине ліс важкий кожух
І трава зазеленіє,
Замигтить кульбабок пух.
Поки що – гризи горішки,
Слухай казку про тепло,
Залишилось зовсім трішки,
Щоб навкруг все розцвіло.