Т.Г.Шевченко «Подражаніє 11 псалму»(1859 рік)
Рабів до Раю не пускають,
Рабів ніколи не прощають!
Ніколи не прощають зради,
Хіба що лиш окремі вади!
Кожне речення замкнули у крапки,
Кров*ю героїв волають віки…
І Павлюка і Остряниці,
І збитої із неба птиці….
За вітром попіл спалених книг,
І кров мудреців своїх і чужих!
Слово терпить рабів німих,
Якщо на сторожі біля них,
Його поставив Поет,
І огорнув вогнем віків,-
І мудрістю прадавніх Вед!
Та час минув: і уярмили Слово,
І окопали Його ровом,
І на узвишші кулемет!
Тепер воно служить лиш пузатим,
«Далекоглядним» і кирпатим!
Хрести залишили розп*ятим,
Навіщо Слово тим,хто звик мовчати?!
26 березня 2012
*Рабів до Раю не пускають-Іва