Кожен мріє про своє, дивлячись в небо
І кожен щось своє просить у нього.
Комусь кохання безмежного треба,
А хтось, хоче сина побачити, ще хоч раз живого.
Одному золота і грошей би хотілось більше,
А іншому-побути в ріднім домі,
І щоб там час спливав як можна повільніше,
Щоб довше тримати в своїх мамині долоні.
Й не треба казати, що все це мине,
Ні, війна не минає безслідно,
Й нічию душу вона, повір мені, не омине,
Це, скажу тобі, є очевидно.
Й коли ти просиш щось у неба, пам’ятай,
Є дещо в сотні раз найважливіше.
Тож перед тим,як щось прохать-спитай:
Чи воно треба, чи ти й так найщасливіший?