О, як хочем ми до дому,
Щоб почути рідну мову!
Щоб почути пісню милу,
Про дівчину ,про калину.
Хочем чути маму й тата ,
Як щебечуть онучата.
І дітей повчити словом,
Як не легко за кордоном.
Чужі люди ,чужа мова,
Ми чужі немаєм слова.
Чужа правда,чужа воля.
Та така вже наша доля.
Гроші , слово ненавистне
Як воно у серце тисне.
А без них нема життя…
І нема нам вороття!
Хто чекає нас злиденних?
Такі самі як і ми…….
Є межа а ми за нею,
Значить долі в нас такі.
Поки робим, діти ситі,
І батьки не злидарі.
І не ходять в старій свиті,
Не глядять в чужі миски.
І родючі наші землі,
І джерельна в нас вода.
Є й прекрасні люди вчені,
Тільки влада в нас така……!