Левая колонка

Богдан клодніцький

Последний визит: 16 мая 2017

Фильтр

Заметки Увлечения

Что творит😯

ЧОМУ В ЗАРОБIТЧАН СУМНII ОЧI?

Доходить рiк, як я без рiдноi вкраiни,
Рiк переломний та болючий для душi,
Вiтри думок навiянi в чужинi,
Безсоннi ночi, довжелезнi днi...

Багато думаеш, усе аналiзуеш,
I за i проти, слухаеш людей,
Однi страждають тут, а iншi з них глузують,
Як, з слабодухих та м'яких людей...

Тут чужина когось загартувала,
Поставив цiль, до неi чiтко йде,
А комусь краець серця надламала,
Той, зранений по течii пливе...

З заробiтчанами стрiчаешся, говориш,
Таких, як ти, в Iталii тут тьма,
Лиш трошки згодом оцiнити зможеш,
Побiчнi дii добровiльного ярма.

Усi вдають, що начебто все добре,
Свята стараються всi разом провести,
Та, iнколи, як вийде схо

Богдан клодніцький

26 мар 2017

Юлія Боєчко (Клодніцька)

Тату, це тобі!

Якось батько вилаяв свою чотирирічну доньку за те,
що вона витратила, як йому здалося, дарма, велику кількість золотого
обгорткового паперу, обклеюючи порожню коробку для того, щоб поставити її під
новорічну ялинку. Грошей в сім’ї не вистачало, і через це батько нервував ще
більше.

На наступний ранок дівчинка принесла батькові обклеєну
нею коробку і сказала: “Тату, це тобі!”.

Батько був неймовірно збентежений і розкаявся у
своїй нестриманості напередодні. Однак каяття змінилося новим приступом
роздратування, коли, відкривши коробку, він побачив, що вона порожня. “Ти що,
не знаєш, що коли ти даруєш комусь подарунок, то всередині має щось
перебувати?” – закричав він на доч