Жизнь непредсказуемая штука. В ней есть любовь, печаль, разлука... мы часто плачем и смеёмся... не знаем в будущем чего добьёмся... с кем будем жить... кого любить... Не нужно думать, нужно жить...
Село на Заході України, 30-ті роки ХХ ст. До криниці підійшов чоловік і схилився, щоб випити води. Це побачив дід, підбіг і застерігає: - Чоловіче, не пий! Москалі воду отруїли! - Что ви гаварітє? - Я гаварю: пєй мєдленна, вада халодная, горла прастудіш.