Левая колонка

Nastysha Vastuyk

Последний визит: 6 дек 2016

Фильтр

Заметки Увлечения

Nastysha Vastuyk

11 июл 2015

Для тебе
Я вирвалась з полону страждань,
Біль не мучить, я волі радію.
Не блукаю вже в світі питань,
Ти мою розфарбовуєш мрію.
Ти зламав стіну перешкод,
Показавши всю силу кохання.
Бути разом за всяких незгод,
Лиш одне в моїм серці бажання.
Я щаслива, коли поруч ти,
Що аж хочеться в небо «злетіти».
Між зірок твою зірку знайти,
І для тебе її присвятити.

Nastysha Vastuyk

11 июл 2015

Что есть добро? Что зло? Что
правда? А что ложь?
Мы для всего давно придумали
названья,
Мы видим свет и тьму, мы
чувствуем любовь
И назначаем за грехи себе мы
наказанья.
И не живем мы так, как нас учили
жить,
Ведь те, учившие нас по-другому
жили,
И мы тогда не их слова учили,
А лишь противоречья этих слов.
Мы видим в мире свет и думаем о
счастье,
А если видим зло, то думаем о
тьме.
Но для чего нам боль, проблемы и
ненастья,
Когда так хочется любить и
доверять мечте.
Всю жизнь сидим мы в клетке
убеждений,
Мы пленники своих невидимых
оков:
Воспоминаний, страхов и
сомнений,
Хотим мы победить придуманных
врагов.
Воюем мы с собой и строим
баррикады,
Мы рушим стены,

Nastysha Vastuyk

11 июл 2015

Не турбуйся, матусю,
Не хвилюйся даремно,
Не кажи, що Тебе я
Вже менше люблю.
Ти би знала, як мило
І на скільки приємно
Бачить ніжну і щиру
Усмішку Твою!
В ній усе збереглося:
І тривоги, й печалі,
І надії на щастя,
І свята доброта…
Тридцять три роки, як вітер,
Непомітно промчали,
А Ти все така ж гарна
І така молода!
Добре слово сказати,
Може, завжди не вмію,
Та тепло свого серця
Без жалю віддаю.
І чим довше живу,
Тим ясніш розумію,
Що Тебе я, матусю,
Дуже сильно люблю!
Кожен день я ціную,
Що з Тобою проводжу,
Кожну посмішку-сонце,
Сльози-перли гіркі;
А слова, в яких мудрість
І науку знаходжу,
Не дають збитись з шляху,
Наче ті маяки.
Не печалься, матусю –
Я на

Nastysha Vastuyk

11 июл 2015

Тато мій милий, Матусю
рідненька,
Вдячна Вам любі, що я не
саменька,
За те, що у мене є рідні такі
Даровані небом від Бога Батьки!
Для мене найкращі, все знають
вони,
І хочуть сховати мене від журби,
Здоров’я прохаю і щастя для них,
Щоб місця не було для будь-яких
лих!
Старіють вони, бо проходять літа,
Не хочу, щоб була у них сивина,
І сльози приходять, що час так
іде,
Від розпачу й болю душа так гуде.
Найкраще - мені, себе не жаліли,
І навіть коли не було вже сили,
Усе, що могли до краплі віддали,
Дитинство щасливе завжди
дарували.
Поки ще в силах і бавлять онуків,
Сильніше тримаю їх лагідні руки,
Хай сміх не полише, радіють
серця,
І хай тому колу не буде кінця!
С

Nastysha Vastuyk

11 июл 2015

*
Нам объяснять с тобой не нужно,
Ведь знаем мы уже давно,
Что значит истинная дружба
И как дружить нам суждено!
Мы друг за друга, если надо
В огонь и в воду не боясь!
И будет истинной наградой
Гулять друг с другом веселясь!
И все преграды нам не в тягость,
И жизнь вдвоем легко пройти!
Мы на двоих разделим радость
И все ненастья на пути!

Nastysha Vastuyk

11 июл 2015

Здесь у меня – закат, там у тебя –
рассвет,
Как ни смотри назад –
пересечений нет.
Что там ни обещай – до
горизонта лет –
Где у тебя «Прощай…» – там у
меня «Привет!»
Кружатся города, все ускоряют
бег,
Но у тебя – среда, а у меня
четверг
Где у меня: «Встречай!» – там у
тебя: «Пора…»
Где у меня – сейчас, там у тебя –
вчера.
Слушай, ведь я хочу мало как
никогда –
Мне бы совсем чуть-чуть
выровнять календарь.
Чтобы сейчас – сейчас, чтобы
среда – среда,
Чтобы хотя бы раз ты мне
ответил «Да».
Чтобы апрель – в апрель, чтобы
зима – зима,
Чтобы открылась дверь, чтобы…
Да я сама
Знаю: мечтать – ни-ни! Знаю: до
края лет
В окнах моих – огни...
В небе твоём – рассвет…