Левая колонка

Инеска Михайличенко

Последний визит: 14 мая 2017

Фильтр

Заметки Увлечения

Инеска Михайличенко

15 мар 2017

На вічну пам’ять…
Бабусі ... Люблю. Пам`ятаю...

Зашкребуться кішки у душі,
Лише сліз потік без перестанку,
Все загубилось в тиші й самоті,
У темряві в якій нема світанку.
Так хочеться вернути все назад,
Щоб все хороше знову повторилось,
Забути негаразди й біль образ
І думати, що це усе наснилось.
Так важко жити й думати про те,
Що час прийшов й тебе уже немає,
Гаряче полум’я що душу опікає
Нещадно серце обпікає.

Инеска Михайличенко

15 мар 2017

Весна… а вітер обриває цвіт,
Шматує серце, сповнює відчаєм :
Бабуся не виходить до воріт,
Ріднесенька мене не зустрічає.
Шершаві ручки, вічні мозолі –
Де мій притулок, оберіг дитячий ?
Як смакувались Ваші киселі !
Пашіли пиріжечки на столі,
І борщик на плиті чекав гарячий !
Любили сісти Ви коло вікна –
Читали і онуків виглядали.
Бабуся наша все на світі зна –
Ми так пишались ! І порад питали.
На долю Вашу холодів і зим
Ой, випало багато ! Тільки ясним
Ви Сонечком були, Ви гріли дім !
Та, раптом тихо, непомітно згасли…
Як стане милою без Вас планета ?
Чи так до кого в світі пригорнуся ?
Всміхається рідненька лиш з портрета –
Бабусенька, бабунечка, бабуся…