7.09.2015р Автовокзал в м. Лубни на лавці двоє.. він в камуфляжі, з рюкзаком, вона.... вона частинка його, яку за мить треба відірвати... залишити....
Чекали прощання… чи то - вже прощалися двоє… Мов тінь по обличчях блукали то віра, то страх… - Ця клята війна…Чи ж стрінемось ще із тобою?... І неба блакить враз хмаринками бралась в очах…. А він пригортав… Цілував у задумі їй коси, Сказати хотів… та клубком стали в горлі слова… А сонце пило теплим променем вранішні роси Й торкалося душ, мов надія остання, жива…. 14.09.2016р