Я тішусь тим, що маю Бога!
У серці, у душі, в житті.
Я в радості й у горі лиш до Нього,
звертаюсь із сльозами на лиці.
За все ж я дякую, і все прймаю,
хай що готує мені світ.
Люблю, терплю і пробачаю,
і не боюся ні людей, ні бід.
Я тішусь тим, що маю віру,
надію в серці і любов,
крилату й полохливу мрію,
яка бентежить небо знов і знов.
Я тішусь тим, що є кого любити,
в моєму серці місце є для всіх,
Я тішусь тим, що можу жити,
і тішусь тим, що це не гріх...
Степан Занько