Моє серденько крається за Україну,за мою батьківщину,за рідну земельку,за Україну неньку.І днями і ночами я не досипаю все за Україну я переживаю.Війна розпочалась москаль не здаєтьсь,війна розпочалась а москаль єхидно сміється.Йому всеодно чи там на сході чийсь син,чийсь батько чи брат. Він з граду стріля,і помирає батько,син чи навіть брат.А він все єхидно сміється і не здається.А помирає сотні і тисячі людей.Не просто так а щоб захистити свою Україну, рідну батьківщину.
Присвячено цей вірш моєму таткові від Соломки Катрусі