Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 18 мар 2017
Фильтр
Поделилась фотографией
Поделилась видео
04:28
Поделилась фотографией
Отвели бутуза в сад –
Мама рада, папа рад:
Не мешает им никто
Делать это, делать то!
Можно спать до десяти,
На прогулку не идти,
Нож забыть на видном месте,
Выпить кофе граммов двести!
Можно не в ущерб хвосту
С антресолей слезть коту!
Можно час болтать с подружкой,
Можно печь полдня ватрушки.
Можно поваляться в ванной
Или с книжкой на диване,
Можно (что б мне помереть!)
Телевизор посмотреть!!!
На базар сходить за сыром
И убрать всю-всю квартиру!
(Это и с бутузом можно,
Только очень-очень сложно).
Час прошёл, и два, и три…
Что-то тягостно внутри…
Без бутуза в доме пусто,
Без бутуза в доме грустно…
Ну-ка, папа, быстро в сад –
Возвращай дитё назад!
… И опять дрожит весь дом…
Завтра снова
Мама рада, папа рад:
Не мешает им никто
Делать это, делать то!
Можно спать до десяти,
На прогулку не идти,
Нож забыть на видном месте,
Выпить кофе граммов двести!
Можно не в ущерб хвосту
С антресолей слезть коту!
Можно час болтать с подружкой,
Можно печь полдня ватрушки.
Можно поваляться в ванной
Или с книжкой на диване,
Можно (что б мне помереть!)
Телевизор посмотреть!!!
На базар сходить за сыром
И убрать всю-всю квартиру!
(Это и с бутузом можно,
Только очень-очень сложно).
Час прошёл, и два, и три…
Что-то тягостно внутри…
Без бутуза в доме пусто,
Без бутуза в доме грустно…
Ну-ка, папа, быстро в сад –
Возвращай дитё назад!
… И опять дрожит весь дом…
Завтра снова
" ... На місячній доріжці зустрілись дві душі,
Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата, загиблого в бою,
А інша – немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»
Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
Ось-ось народить сина, а син її – то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)
А той боєць «Галина» повторював ім’я …
Та це ж його
Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата, загиблого в бою,
А інша – немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»
Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
Ось-ось народить сина, а син її – то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)
А той боєць «Галина» повторював ім’я …
Та це ж його
ТЯГАР ДЛЯ КРЕМЛЯ
По всій Україні лунають прокляття
І стогін, і сльози у кожнім селі!
Летять в небеса наші воїни-браття!
За мир! За свободу на рідній землі!
В скорботі схилилась велика родина,
Жахливі новини щодня пізнає.
Шанує Героїв своїх Батьківщина
І почесті й славу синам віддає…
А що ж московити? Ця підла вражина,
Що сп'яну придумала нову війну?
Це жах!!! Бо солдат своїх наче скотину
Закопують тихо… Так зручно Кремлю?!
Скидають у шахти?! В канави, в кар'єри?!
Загиблих ховати – тягар для Москви?!
Про жертви – мовчанка! Для правди – бар'єри!
Сліпі і німі православні церкви?!
Вам скільки ще трупів потрібно прийняти,
Щоб вийшла з запою зотліла душа?
Щоб сина згадала зомбована мати?
Щоб
По всій Україні лунають прокляття
І стогін, і сльози у кожнім селі!
Летять в небеса наші воїни-браття!
За мир! За свободу на рідній землі!
В скорботі схилилась велика родина,
Жахливі новини щодня пізнає.
Шанує Героїв своїх Батьківщина
І почесті й славу синам віддає…
А що ж московити? Ця підла вражина,
Що сп'яну придумала нову війну?
Це жах!!! Бо солдат своїх наче скотину
Закопують тихо… Так зручно Кремлю?!
Скидають у шахти?! В канави, в кар'єри?!
Загиблих ховати – тягар для Москви?!
Про жертви – мовчанка! Для правди – бар'єри!
Сліпі і німі православні церкви?!
Вам скільки ще трупів потрібно прийняти,
Щоб вийшла з запою зотліла душа?
Щоб сина згадала зомбована мати?
Щоб
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
20
- Олег КоцурДнепр
- Елена Гаврилюк (Коваленко)Б-Днестровский
- Лерка ГаврилюкБелгород-Днестровский
- Виктория ГаврилюкВинница
- Анжела КройторВижница