Левая колонка

Анна Козак

Последний визит: 29 дек 2016

Фильтр

Заметки Увлечения

Анна Козак

3 окт 2016

Проводжала ранішнім світанком милого свого я на війну з ніжністю на мене він поглянув й мовив дай хоч раз ще сина обійму треба їхать мила моя люба вас із сином в бою захищать щоб настав же мир в рідній країні треба йти на схід нам воювать довго ми сиояли розмовляли ніжно пригортав до серця так витирав мої гарячі щоки а в самого смуток у очах запевняв що скоро повернуся десь можливо до кінця зими і поїхав поцілунок на прощання попрохав ти сина бережи а синочок зовсім ще маленький у колисці так спокійно спав він не знає що татусь військовий й землю рідну нам оберіга там на сході сплять вони в окопах у руках постійно автомат вдома молода дружина діти мати сива у віконце вигляда хай господь по

Анна Козак

28 авг 2016

Возле меня самый любимый мужчина оказывается я его сама родила

Анна Козак

26 авг 2016

Недавно бегали детьми а уже и сами родители

Анна Козак

12 авг 2016

матиВечірня зіронька устала
А син мій, там, десь на війні...
Яскраво рапом засіяла
І раптом згасла в темнотіІ знов яскраво, так замиготіла
Та це було, лише на одну мить.Та серце матері усе відчуло
І серденько забилося у ритмЗвонила, синку як ти там мій рідний
Та все нормально мамо, казав вінсинУ нас тут тепло, ясне сонце світить
Не так звичайно як світило там колисьЯ на війні моя ти люба нене
Чекай рідненька
Й я скоро вернусь
До ніг вклонюся до землі низенькоІ буду поряд як колись раніш
Обійму пригорну до себе ніжно
І щічки нене розцілую я твоїТи лиш чекай мене матусю рідна
Молю чекай мене з проклятої війни
Не вір нікому моя люба нене
І ти чекай коли забудуть майже всіМи пройдемо усі невзгод