Сосонка
У хатці біля лісу жив чоловік Максим. Було в нього четверо дітей, старшому, Івасеві, — десять років.
Навколо був гарний ліс, веселий навіть узимку, бо прикрашали його вічнозелені сосни.
Недалеко від Максимової хати росла така гарна сосонка, що аж запишалася перед сусідками — березами та липками.
Аж ось прилітає сорока й каже: «Че-че-че! Чекай, чекай!..» Знала вона, що будуть якісь зміни.
Так і сталося. Запріг Максим коня, зрубав сосонку та й повіз її до міста на торг. З батьком попросився й Івась.
Коли стояли з ялинкою, підійшла до них жінка з двома панськими дітьми — нянька. Вона впізнала в Максимові кума. Купила млинку й запросила земляків на чай. Івасеві дістався гарний бублик.