Любов Олійник 03 12 2017
Десь там за обрієм ........
Десь там за обрієм , де сходяться дороги
Такі нескорені , несходжені шляхи
Через які , ми залишаєм батьківські пороги
І йдем туди, щоб долі кращої знайти
Все спішимо туди , а там стаєм рабами
Незнаючи на чужині , ні мови , ні людей
І сновигаємо, неначе ті примари
Лишивши вдома все : любов , батьків , дітей
І тільки думкою , до свого краю серце рветься
Де колискова мами , й чорнобривці запашні цвітуть
Старі батьки , яким не з медом там живеться
Де діти гірко плачуть , бо без нас ростуть
Тож повертайтеся усі назад , до свого краю
Любіть , шануйте тих , хто поруч з вами є
І не шукайте десь , заморського , чужого