Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 27 ноя 2018
Фильтр
Орле сизий, брате любий,
Позич мені крила,
Хочу в небо полетіти,
Щоб хмара накрила.
Тобі добре, ти щасливий,
Літаєш високо,
Де захочеш, там буваєш,
Куди гляне око.
Ти летиш назустріч сонцю,
Борешся з вітрами...
Візьми мене із собою,
Ширять над світами.
Глянем разом з висоти,
З погідного неба.
Глянем пильними очима,
На що кому треба...
Ти поглянеш у степи,
Може що впіймаєш,
А я гляну поміж люди,
Може хто чекає?..
Позич мені крила,
Хочу в небо полетіти,
Щоб хмара накрила.
Тобі добре, ти щасливий,
Літаєш високо,
Де захочеш, там буваєш,
Куди гляне око.
Ти летиш назустріч сонцю,
Борешся з вітрами...
Візьми мене із собою,
Ширять над світами.
Глянем разом з висоти,
З погідного неба.
Глянем пильними очима,
На що кому треба...
Ти поглянеш у степи,
Може що впіймаєш,
А я гляну поміж люди,
Може хто чекає?..
Помандрую в гори,
Та на верховини,
Полежу під сосною,
Гляну на долину.
Полежу, подумаю,
Зведу погляд ввись,
Ген високо в небі синім,
Там орел завис...
А в долині туман лежить,
Густий, непрозорий...
За туманом далечінь
Мерехтить узором...
Трави шовкові у пояс,
Джерельце блищить,
А вода в ньому холодна
Бринить, просить, щоб і пить.
Так мені як у раю,
Легко бути в горах,
Серце рветься із грудей,
А душа аж в хмарах...
Пливе душа в хмарах,
Та відпочиває...
Така легкість, така радість,
Лиш в горах буває!..
Та на верховини,
Полежу під сосною,
Гляну на долину.
Полежу, подумаю,
Зведу погляд ввись,
Ген високо в небі синім,
Там орел завис...
А в долині туман лежить,
Густий, непрозорий...
За туманом далечінь
Мерехтить узором...
Трави шовкові у пояс,
Джерельце блищить,
А вода в ньому холодна
Бринить, просить, щоб і пить.
Так мені як у раю,
Легко бути в горах,
Серце рветься із грудей,
А душа аж в хмарах...
Пливе душа в хмарах,
Та відпочиває...
Така легкість, така радість,
Лиш в горах буває!..
Я йшла. А ти на мене глянув.
І який ніжний погляд був,
Що скільки часу проминуло,
Його я й досі не забула.
Так і стоіть перед очима,
Такий жагучий і ясний,
Кохання повний... О, навіщо ж
Ти так зворушив спокій мій!..
Невже в очах була любов,
Що глянув ти на мене так?
Чи може в жарт? Але не сила
Мені забуть його ніяк.
І який ніжний погляд був,
Що скільки часу проминуло,
Його я й досі не забула.
Так і стоіть перед очима,
Такий жагучий і ясний,
Кохання повний... О, навіщо ж
Ти так зворушив спокій мій!..
Невже в очах була любов,
Що глянув ти на мене так?
Чи може в жарт? Але не сила
Мені забуть його ніяк.
Гори любі та високі,
Ви дрімаєте у далі
І ніколи, гори любі,
Не зазнали ви печалі...
Не знаєте, що то смуток,
Що то туга серце оре.
У вас гарно і привітно,
Вночі сяють зорі.
У високих верховинах
Срібний місяць світлом грає
Горда сосна та ялиця,
Аж до неба досягає.
В ясні ночі звук трембіти,
Полонинами лунає,
Пан гірський, ведмідь старезний,
Поміж дебрями блукає.
Гори, гори ви високі,
Ген дрімаєте у далі...
І ніколи гори любі,
Не зазнали ви печалі...
Ви дрімаєте у далі
І ніколи, гори любі,
Не зазнали ви печалі...
Не знаєте, що то смуток,
Що то туга серце оре.
У вас гарно і привітно,
Вночі сяють зорі.
У високих верховинах
Срібний місяць світлом грає
Горда сосна та ялиця,
Аж до неба досягає.
В ясні ночі звук трембіти,
Полонинами лунає,
Пан гірський, ведмідь старезний,
Поміж дебрями блукає.
Гори, гори ви високі,
Ген дрімаєте у далі...
І ніколи гори любі,
Не зазнали ви печалі...
Какой наивной я была,
Как верила тебе я.
Казалось счастье я нашла,
Любовь большую и доверье.
Тебе призналась, что люблю
И для тебя стихи писала,
Тобою лишь одним жила,
А ты мне лгал, а я не знала.
Я верила, что любишь ты меня
Большой и преданной любовью.
Тебе ведь душу отдала,
Осталось только тело с кровью.
С мечтами о тебе ложилась спать,
Да с именем твоим я засыпала,
Хотела жизнь с тобой прожить,
А ты мне лгал, а я не знала.
Я верила, что нас счастливей нет.
Всему другому веритьне хотела,
Какой наивной я была,
Обман в тебе не розглядела...
Как верила тебе я.
Казалось счастье я нашла,
Любовь большую и доверье.
Тебе призналась, что люблю
И для тебя стихи писала,
Тобою лишь одним жила,
А ты мне лгал, а я не знала.
Я верила, что любишь ты меня
Большой и преданной любовью.
Тебе ведь душу отдала,
Осталось только тело с кровью.
С мечтами о тебе ложилась спать,
Да с именем твоим я засыпала,
Хотела жизнь с тобой прожить,
А ты мне лгал, а я не знала.
Я верила, что нас счастливей нет.
Всему другому веритьне хотела,
Какой наивной я была,
Обман в тебе не розглядела...
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
73
- Наталка ГричишиноваКанкун
- Костянтин ЗубрицькийДрогобич
- Розалия Тумановская( Станович)Николаев
- Юра Боднарчуксмт. Східниця
- LADY MARMELADEИвано-Франковск