Хвороби... Біль... Нудьга... Невдачі... Бідність... Ось далеко не весь список того всього, що ми – прості грішні люди на землі – називаємо одним всього словом: ХРЕСТ... І тільки-но він торкається наших рамен, ми відразу починаємо з ним боротися – брикатися, неначе молоде жереб'я, яке господар вперше вирішив осідлати-загнуздати... Спочатку нам здається, що ми самі можемо впоратися зі своїми проблемами, а тому на весь світ заявляємо: «Нам нікого не потрібно!». Робимося агресивними на всіх і на все... Коли ж, як гадаємо, наші страждання тривають занадто довго (за принципом – «біда сама не ходить»), ми, ще трохи володіючи зарядом оптимізму, торочимо одну і ту ж фразу: «Нічого, буває по-різному!