Левая колонка

Наталия Портяник

Последний визит: 5 мар 2018

Фильтр

Заметки Увлечения

Наталия Портяник

28 сен 2017

Родинне дерево

Я – маленька гілочка між вами,

Ви ж – моє коріння молоде,

Що сьогодні є Портяниками,

Й буде, коли інший хтось прийде!

Гляньте, як разом всіх нас багато,

Чи не щастя бути серед вас!

Чи не цьому все ж радіти варто,

У тяжкий і хай нестерпний час?

Хоч не часто можем всі зустрітись,

Хоч у світ дороги розійшлись,

Ми один за одного молитись

Будем, задивляючись у вись.

І щоб наше дерево міцніло,

Ми тримаєм зрощені зв'язки,

Щоб старе коріння молоділо,

Дивлячись на нові гілочки.

Бо коли коріння зігниває,

Тоді стовбур хилиться з журби.

І без нього просто завмирає,

Як гілки святкової верби.

І настінне фото чорнобіле

Пилом припаде десь у кутку.

Й добре

Наталия Портяник

25 сен 2017

Колись

А "колись" вже може не
настати.

А "колись"- незвідане число.

Зупиніться відкладати дати,

І зустріньтесь, що б там не було!

І зробіть, який не був би вчинок,

Хай смішний, невдалий, але все ж!

Бо життя воно неначе ринок -

Тут купуєш , завтра продаєш.

Хай не буде так, як планували!

Якісь пункти випадуть з руки!

Та тоді ми знатимем, що мали

Те, що відкладали на роки.

А "колись" іще не
дослідили,

Дат не записали в документ.

Явища такого не відкрили

Й тільки нам дали абонемент.

Й дату, до якого він працює,

На обгортці, дивно, не ввели.

Й кожен носить, та ще й так цінує

І боїться, щоб не відняли.

І чекає все, коли настане

Те солодко-приторне "колись".

Хтось із днями ти

На этом пока всё

Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту