Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 20 янв 2019
Фильтр
Забери меня в детство, мама!
Не хочу этой жизни взрослой.
А вплетай мне ромашки в косы.
На душе залечи мне шрамы...
Я устала здесь, если честно.
Просто так обними за плечи
И к груди прижимай покрепче,
Забери меня, мама, в детство.
В этот двор, где скрипят качели,
Где асфальт изрисован мелом,
Где дышалось легко и смело,
Где задорно носился велик.
Там быстрей заживали раны,
Ведь сбивались порой коленки.
На обед молоко и гренки...
Позови меня в детство, мама!
P.S. Спасибо родная, что ты есть у меня!!!!!
Я тебя очень люблю*)
Не хочу этой жизни взрослой.
А вплетай мне ромашки в косы.
На душе залечи мне шрамы...
Я устала здесь, если честно.
Просто так обними за плечи
И к груди прижимай покрепче,
Забери меня, мама, в детство.
В этот двор, где скрипят качели,
Где асфальт изрисован мелом,
Где дышалось легко и смело,
Где задорно носился велик.
Там быстрей заживали раны,
Ведь сбивались порой коленки.
На обед молоко и гренки...
Позови меня в детство, мама!
P.S. Спасибо родная, что ты есть у меня!!!!!
Я тебя очень люблю*)
Пам'яті полеглих
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Оксана Максимишин-Корабель
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Оксана Максимишин-Корабель
Історія яка торкнеться твого серця.
Одного разу я йшов по місцевих магазинах, роблячи покупки, і раптом я помітив, як Касирка розмовляє з хлопчиком не більше 5 або 6 років. Касирка говорить: Мені шкода, але у тебе не досить грошей, щоб купити цю ляльку. Тоді маленький хлопчик обернувся до мене і питає: Дядя, а ви впевнені, що в мене не досить грошей? Я перерахував гроші і відповів: Дорогий мій, у тебе не досить грошей щоб купити цю ляльку. Маленький хлопчик все ще тримав ляльку в своїй руці. Після оплати своїх покупок я знову підійшов до нього і запитав, кому він збирається дати цю ляльку ...? Цю ляльку моя сестра дуже любила і хотіла її купити. Я хотів би подарувати їй на її день народженн
Одного разу я йшов по місцевих магазинах, роблячи покупки, і раптом я помітив, як Касирка розмовляє з хлопчиком не більше 5 або 6 років. Касирка говорить: Мені шкода, але у тебе не досить грошей, щоб купити цю ляльку. Тоді маленький хлопчик обернувся до мене і питає: Дядя, а ви впевнені, що в мене не досить грошей? Я перерахував гроші і відповів: Дорогий мій, у тебе не досить грошей щоб купити цю ляльку. Маленький хлопчик все ще тримав ляльку в своїй руці. Після оплати своїх покупок я знову підійшов до нього і запитав, кому він збирається дати цю ляльку ...? Цю ляльку моя сестра дуже любила і хотіла її купити. Я хотів би подарувати їй на її день народженн
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
58
- Тетяна Кувіла (Боднар)с.Вербка
- Галя КозакКаменець-Подільський
- Наталя Мигалевичсмт. Гусятин
- Вікторія ДубинаЧортків
9
- ДИЗАЙН НОГТЕЙ996591 подписчик
- Дизайн и декор своими руками20682 подписчика
- Психология души173628 подписчиков
- Бывает год не стоит дня...443840 подписчиков
- Заметки повара1387314 подписчиков