Біла віхола знов наїхала, Заполонила все село… Перешептами, пересміхами, Передзвонами… Ве-се-ло! - Ой ти, віхоло, чим ти дихала, Що здолала сиру імлу?.. - Передзвонами, пересміхами, Пересудами… по селу… - А по віхолі, по невгавній Золоті снопи – Сонця гавані!
Мова про Борівку буде Голова наш «працював», Землі «кумові» віддав. За оренду гроші брав І в кишеню всі складав. Все село він обдурив Так нажитись він хотів. Але все було їм мало, Ще й пасовище зорали. Разом з Лутіком своїм Та прийшов вже край і їм. Вибори ці показали Як народ вони дістали. Бень людина в нас «чужа». Та голосів за нього півсела. А Лутік так доробився, Що, на цих виборах прокотився Депутати всі з народу. І не треба нам смороду. Час вже той минув, що був. А, жидок, ще не збагнув. Всі хто краю не знає. Нехай Крука пригадає. Як, він над людьми глумився. А в кінці до стовпів хрестився. Народ він «бидлом» обзиває