«Ціна чужої війни»
До Дня пам’яті воїнів- інтернаціоналістів, що загинули в Афганістані:
Старенька мати йде до свого сина,
Гранітні плити плачуть під ногами,
Стукоче серце в грудях, ниє спина:
-Синочку, рідний, йди в обійми мами.
Тече сльоза і падає на плечі,
Зі стели очі дивляться хлопчачі.
Їм тільки жити, жити і творити,
Вони ж навіки залишаться дитячі.
Стоїть старенька й плаче. Ні, ридає…
Перед очима в неї похоронка,
І бій, що котрий день вже не згасає,
І у землі пекуча та воронка.
- Синочку, рідний, чуєш як курличуть
У синім небі сумно журавлі?
Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,