В моїй країні йде війна, в моїй країні гинуть люди,
Смерть невблаганна і страшна, коли уже її не буде?
Коли закінчиться вона?
Немає духу передати, коли ти бачиш, як плаче мати,
І сина вже в останню путь солдати на плечах несуть,
На серці гіркий біль і сум.
А він такий ще молодий, нас захистив від супостата,
Не допустив на землю рідну ката, і плачуть люди,
Плаче мати…
Людей багато попрощатись прийшло з Героєм України,
І його пам’ять неодмінно ми збережем у кожній хаті,
Вона в нас житиме нетлінно…
А він, напевно вже на небі, та не покинув захищати
Свою країну й рідну матір, тепер вже ангелом крилатим
Буде завжди оберігати…