Памяті НЕБЕСНІЙ СОТНІ Розтерзана й така до болю рідна Засмучена засмучена свята Моя Земля. моя голубко бідна тебе розпяли як колись Хреста. У ранах стогнещ розривають груди щоб серце виняти твоє живе Та знаєте цього не буде Не вмре Україна.і не вмре\. Таких синів . ти виростила ненько Таких синів .які за рідний край Віддали юне. молоде серденько І полетіли спочивати в рай. Життя віддали за Вкраїну милу за нас усіх.за єдність між людьми В таку осінню і погожу днину НЕБЕСНУ СОТНЮ згадуємо ми Тож станьмо браття нині на коліна і голови схилімо у журбі НЕБЕСНА СОТНЯ ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ МИ МОЛИМОСЬ, ВИ З НАМИ ВИ ЖИВІ