Хлопці, ви найкращі!
На наші позиції в Пісках прибилась вівчарка. Розмальована вандалами, голодна, контужена. В її втомлених очах згасало життя... СІЧовики ділились з нею своїми пайками, піклувались про неї. Назвали її Алісою, бо вона майже не чула і весь час перебувала в своєму світі тиші, в світі своїх переживань, наче Аліса в країні чудес. Кожного разу коли приїздила машина в Піски, вона забігала в неї, наче розуміла, що це єдиний шлях втекти з місця війни туди де не має пострілів, вибухів та болючих згадок про пережите.. Вивезти її змогли не зразу, то машина була завантажена вщент, то смерділо розлитою соляркою, то обстріл був занадто сильний... Але її вивезли. І тепер Аліса в безпеці.