Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 8 янв 2021
Фильтр
Поделилась заметкой
Поделилась фотографией
Поделилась фотографией
Кожного дня ми відкладаємо своє життя на потім. Ми відкладаємо на потім самих себе. Раз за разом. Але біда в тому, що в якийсь момент гонки за майбутнім, ти раптом дивишся на свої руки: невблаганно старіючі, слабкі, немічні, і розумієш, що твоє «потім» ніколи не настане. Що воно ні у кого ніколи не настане. Живе, живе, десь маячить на горизонті, щедро годує надією, а потім раптом перетворюється в жорстке «пізно» і проступає жилавим вироком часу на старечих руках.
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
111
- коля колибабаЧернівці
- Іванна КриворучкоФлоренция
- Танюшка ВареніковаГанівка