Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 15 авг 2016
Фильтр
И так, предлагаю всем всем всем новую, интересную, в украинском стиле фотосессию
В реквизите есть
1. Украинские сорочки на всю семью
2. Качеля "украшенная на ваш вкус"
3. Стол,скамейка, детали к столу " осн. цвет нежно-розовый"
4. Различные корзинки с цветами "и не только с цветами"
5. Большие рамки "где можете поместиться Вы"
и так-же много чего другого. Обращайтесь в лс или за номером 0999490918. Жду вас :-)
В реквизите есть
1. Украинские сорочки на всю семью
2. Качеля "украшенная на ваш вкус"
3. Стол,скамейка, детали к столу " осн. цвет нежно-розовый"
4. Различные корзинки с цветами "и не только с цветами"
5. Большие рамки "где можете поместиться Вы"
и так-же много чего другого. Обращайтесь в лс или за номером 0999490918. Жду вас :-)
Потерянности взгляд и тусклый свет, в гнеющих коридорах. Снующие люди, чемоданы. Топот. Ропот. Что-то вроде "я люблю тебя" и шопот. Отсутствие смелости сказать сокровенное вполне искренне и не вычурно.
Папа, я забыла, что такое быть смелой... Я совсем очерствела среди этих человечных. С ноги на ногу. Через 15 минут поезда прибытие. Какие-то знакомые, чужие... удалить бы их. Мне что-то все время мешает обнять тебя бережно. Наверное полнейшее неумение быть с тобой нежной. Ведь можно коснуться, но не нащупать мнгновения. Мне бы для тебя теплого ветра дуновенье. Да только не властны ни время, ни цели, ни помыслы. Ты уезжаешь. Мы вновь с тобой порозень. Сказать бы, что я - это ты, перешагнуть эт
Папа, я забыла, что такое быть смелой... Я совсем очерствела среди этих человечных. С ноги на ногу. Через 15 минут поезда прибытие. Какие-то знакомые, чужие... удалить бы их. Мне что-то все время мешает обнять тебя бережно. Наверное полнейшее неумение быть с тобой нежной. Ведь можно коснуться, но не нащупать мнгновения. Мне бы для тебя теплого ветра дуновенье. Да только не властны ни время, ни цели, ни помыслы. Ты уезжаешь. Мы вновь с тобой порозень. Сказать бы, что я - это ты, перешагнуть эт
Повторювати класиків - безглуздя,
Кузьму переспівати - неможливо.
Я ці рядки присвячую тим людям,
Які колись давно дали нам крила.
Коли на серці вовком вила туга
І кровоточила в душі велика рана,
Коли зимою не проходила простуда,
То сльози проливала тільки мама.
Коли депресія тягнулась місяцями
І доля десь у безвісті кидала,
Ми за порадою приходили до мами,
Ніхто не любить так, як любить мама.
Пройшли роки й самі в такому стані:
У кого третя вже дитина, в кого друга..
А ми і далі все розказуємо мамі,
Коли на серці вовком виє туга.
Кузьму переспівати - неможливо.
Я ці рядки присвячую тим людям,
Які колись давно дали нам крила.
Коли на серці вовком вила туга
І кровоточила в душі велика рана,
Коли зимою не проходила простуда,
То сльози проливала тільки мама.
Коли депресія тягнулась місяцями
І доля десь у безвісті кидала,
Ми за порадою приходили до мами,
Ніхто не любить так, як любить мама.
Пройшли роки й самі в такому стані:
У кого третя вже дитина, в кого друга..
А ми і далі все розказуємо мамі,
Коли на серці вовком виє туга.
В році дві тисячі хто зна коли,
Я прийду до тебе поговорити
Запалю всі зорі вночі й тоді
Розповім що до чого...
І доречі тримай, це тобі квіти
Фотокартку твою ношу біля серця
Сьогодні прихопив і наші альбоми
Якби я почув, хоча б частотою в 2 герца
Те, як ти рада базмежно
Відчути дотик твоєї долоні
В цей вечір я хочу згадати все
Від першого плачу малої дитини
Від кроків, від сміху, як просто росте
Індивід, особистість…
Той, кого ти назвала сином
Пам’ятаєш...звсісно ти все пам’ятаєш
Як тільки принесли тобі немовля
Здавалось від щастя ти наче літаєш
Обернулась на мить
Робить вже крок ще кволе дитя
Як ручки тянув, до тебе рідна
Обійми, потримай ще цю мить
І слово впустив ненавмисно
Ма - ма
Я прийду до тебе поговорити
Запалю всі зорі вночі й тоді
Розповім що до чого...
І доречі тримай, це тобі квіти
Фотокартку твою ношу біля серця
Сьогодні прихопив і наші альбоми
Якби я почув, хоча б частотою в 2 герца
Те, як ти рада базмежно
Відчути дотик твоєї долоні
В цей вечір я хочу згадати все
Від першого плачу малої дитини
Від кроків, від сміху, як просто росте
Індивід, особистість…
Той, кого ти назвала сином
Пам’ятаєш...звсісно ти все пам’ятаєш
Як тільки принесли тобі немовля
Здавалось від щастя ти наче літаєш
Обернулась на мить
Робить вже крок ще кволе дитя
Як ручки тянув, до тебе рідна
Обійми, потримай ще цю мить
І слово впустив ненавмисно
Ма - ма
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
81
- Яна ЕгороваМосква
- Людмила Онопко (Григова)Сватово
- Олег КабакСватово
- Vita VitaЛуанда
4
- майстерня "від МИРоСЛАВИ"73 подписчика
- Рукодельница85913 подписчиков
- Игра "Сокровища Пиратов" - официальная группа8929464 подписчика