Річка Синюха, скелі круті,
Місяць дороги простяг золоті...
Тими дорогами,ніби у сні,
Юність моя пропливала на човні.
Тут вона в травах блукала ласкавих,
Сміхом дзвеніла,співалась піснями,
Ніжила в хвилях долоні свої.
Роки промчали де і коли ?
Скільки сади облітали й цвіли ?
П'ятий десяток на скроні вже ліг,
Знову до тебе ,на рідний поріг
Ноги принесли, стежки привели.
Ніжно долоні на хвилі лягли,
Серце живе і радіє,Синюхо !
Як воно б'ється,ти тільки послухай!
Синь над степами і скелі в імлі,
Річка Синюха тече по землі,
Зілля татарське, очерети...
Річко моя, не старієшся ти !!!