Горбок землі мовчить, як все довкола і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні Вашу радість, ні Вашу печаль. Нема Вас матко вже років три, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти Вашої усмішки. Не заросте ніколи та стежина, що провела Вас в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Зайдеш до Вас у дім, а там тепер лиш пустота. Ви мали золоту душу і добре серце. Ваш світлий образ збережемо ми в своїй пам’яті назавжди. Нехай Вас згадають добрим словом усі, хто Вас знав. Низько схиляємо голови перед Вашою могилою.Спіть спокійно, наша дорога.Скільки не мине часу, та Ви завжди будете поряд із нами