Сивина, сивина, сивина.
Ти покрила вже скроні мої.
Не нагадуй про те, сивина,
Що до старості близько мені.
І тумани вже сиві стоять,
Сиві хмари і падає лист.
Там за лісом . що стогне, зчорнів.
Вітру буйного чується свист.
Сивина. сивина. сивина,
Ти стривожила душу мою.
Але молодість в серці жива.
Поруч з нею я завжди іду.
І нехай почорніли ліси,
Але знову ще прийде весна.
Для дітей. що дорослі стають
І по наших стежинах пройдуть.
Так минають роки за роками.
Ах. як жаль розлучатися з вами.
Я у зоряне небо вдивляюсь.
І зорі своїй ніжно всміхаюсь.
Бо ще світить вона, не згасає.
А це значить - життя не минає.
Має все свою силу й магічність.
Переходить все