Левая колонка

Іра Мандзюк

Последний визит: 13 апр 2023

Фильтр

Заметки Увлечения

Іра Мандзюк

16 мая 2016

Тато мій милий, Матусю рідненька, Вдячна Вам любі, що я не саменька, За те, що у мене є рідні такі Даровані небом від Бога Батьки! Для мене найкращі, все знають вони, І хочуть сховати мене від журби, Здоров’я прохаю і щастя для них, Щоб місця не було для будь-яких лих! Старіють вони, бо проходять літа, Не хочу, щоб була у них сивина, І сльози приходять, що час так іде, Від розпачу й болю душа так гуде. Найкраще - мені, себе не жаліли, І навіть коли не було вже сили, Усе, що могли до краплі віддали, Дитинство щасливе завжди дарували. Спасибі за все, що даєте в житті, Від кроків в майбутнє тримаю ключі, Вперед лише з Вами я хочу іти, Вклонюся у ноги, цілую сліди!💗

33

В житті у нас
Є дві людини
Нема й не буде
Їм заміни.
Бо це вони…
Це мама й тато.
Така в них доля -
Нас чекати…
На кожну звісточку
І слово,
Вони -
Це втілення любові.
Вони нас приймуть
І зігріють…
Їм тяжко.
Та в очах – надія.
На те, що ми
Щасливі будем.
І найріднішим в світі людям
Дамо ми радості хоч трохи.
За їх тяжкі батьківські роки.

Іра Мандзюк

14 апр 2016

Пошану батькам я складаю
І пісню Любові співаю.
У серці лиш пам’ять про них –
Звичайних, простих, дорогих.
Я дякую Богу за маму,
Що стільки ночей не доспала;
За доброго, вірного тата,
Що вмів людям поміч надавати.
Як швидко земний час спливає...
І згадую часто, буває,
Домівку свою, де зростала,
Стежки, по яких я стрибала.
В спокуті стаю перед Богом
За пройдений шлях, всі дороги.
За сльози батьків, їх страждання,
Хвороби, і сум, і прощання...

Іра Мандзюк

7 ноя 2014

Мама...це твоя рідненька кров,
Мама...вона любить тебе дуже,
і життя віддала би вона своє,
аби ти щасливим був,

І ночей вона не доспала,
щоб виростить тебе,
і коли ти хворий у ліжечку лежиш
вона над тобою кулачки свої тримає.
Якщо хтось не любить свою неньку
той себе не любить...

На этом пока всё

Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту