Ми щиро затопили небо молитвами,
І сповнені вже янголами сині небеса,
Бо смерть у нас гуляє східними шляхами,
І місцем бою робить мирнії колись поля…
Ридання та крики сколихують землю,
Скорбота блукає по наших хатах…
Кому це потрібно? Для чого це треба?
Невже влада й гроші варті життя?!
Але яке то діло мудрим і високим,
Що робиться, у нас із вами, унизу?
Вони воюють з папірцями в кабінеті,
І посилають сотні й тисячі спокійно на війну…
А там бої, атаки, смерчі, буки, гради,
А там надія лиш на себе й автомат,
Там смерть прийма усіх охоче й радо,
Там йде до Бога кожен день новий солдат…
О, Боже, ні, не під землею люте пекло!
Якщо воно і є десь, то це точно на землі!
Які ж ці муки дикі, гірк