Ти завжди був у неволі,
Український народ мій,
Ти зазнав тяжкої долі
Але знять кайдани зміг.
Ти свободу получив -
Вільний став твій люд,
І ти справді заслужив,
Це би зважив любий суд.
Ти зазнав важкої долі,
Народ український,
Та так звик буть у неволі,
Що дозволив владі вільно
У своїй створить державі
Хаос і безладдя;
І вирвати тепер не всилі
З рук панів принаддя,
Яким змушують тебе
Не жити, а вмирати,
Не залишив для життя
Можливість існувати.
Але терпеливе людство!
Не давайте себе знищить,
А знайдіть своє приладдя,
Яке владу зшевелить.
Та не будем схожими на катів,
Не будем повторяти зло,
А тільки лишим в своїй хаті-
Чисто вкраїнськеє тепло!