Чи доживу до того дня,
Коли у нас на Україні
вкінець закічиться війна
й ніхто не зірветься на міні?..
Не буде горя і страждання,
Стрілять не будуть зночі й зрання,
Народ забуде всі образи
і буде схід і захід разом...
Бо нам нема чого ділити,
Лиш треба ворога гонити.
А ворог нам усім відомий
кремлівський карлик-
дядя Вовик.
Він думає,що Бог не баче,
Як на могилі мати плаче...
Ридає,стогне і печеться,
Бо син уже не повернеться....
Та прийде нове покоління
В якому тих синів коріння.
Воно відплатить по заслузі
Тому пойдисвіту й катюзі!
Я вірю, слово буде жити,
Й нічим його не заглушити!
Нехай хтось скаже-ідіот,
Та я всім серцем патріот!
(вірш написав мій д