Левая колонка

Оксана Рисвянець (Філіпович)

Последний визит: 14 янв 2022

Фильтр

Заметки Увлечения

12 апр 2017

Годы проходят - а мы и не жили:

Мало смеялись, мало любили.

Видели мало, чуть больше читали,

И отчего-то так сильно устали.

Мы торопились, но время теряли;

К счастью стремились, но много страдали.

Правду искали, в себе сомневаясь;

Праздника ждали, тоске отдаваясь.

Часто мы были собой недовольны:

То возносились, то падали больно.

Многого слишком мы в жизни боялись,

Редко судьбе мы своей доверялись.

Нам всё хотелось понять и освоить,

Всё полюбовно и мудро устроить.

Годы проходят - а мы и не жили:

Мало смеялись, мало любили.....

Оксана Рисвянець (Філіпович)

16 янв 2017

Вічна Пам'ять моєму Братикові!!! Ти назавжди залишишся в наших сердцях!!!!!!!! Хай Земля Тобі буде Пухом!!!

Оксана Рисвянець (Філіпович)

29 авг 2016

Пам’яті померлого брата Сергія.

Я далеко, далеко від Вас
Відійшов назавжди в небуття.
Прикриває мене чорний хрест,
Не пускає холодна земля.

Ні, мене не шукайте Ви тут,
Бо зустрітись не можемо ми.
Голосів ваших рідних не чуть
І даремне так плачете ви.

Я стою біля ваших дверей,
Бережу ваші сни уночі.
І не виплакать всіх вам очей,
Не відчути моєї душі.

Я у кожному подиху вітру,
Який лине на ваше чоло.
Я у кожному голосі пташки,
Що сідає на ваше вікно.

Я у шелесті ніжних берізок,
У тремтінні трави й колоска.
Дорогенькі, не лийте так слізок,
Певне доля така вже моя.

Одиноко лежати в могилі,
Вам назустріч не підійти.
Не сказати ні слова дитині,
Не торкнутися ніжно щоки.

Я стою біля тебе, си

На этом пока всё

Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту