Старенька мати
На Восьме Березня зібрала,
Старенька мати дочок знов.
І каже: «Я ж на вас чекала,
Ви ж кожна рідна моя кров».
Накрила мати стіл широкий,
Приготувала, що могла.
Не мов голубкам синьооким,
Варила дочкам і пекла.
І мати рідним дочкам каже:
«Вузол на смерть готую я.
Бо я іду від вас на завжди,
Збіга життєва течія».
І мати сива наче доля,
Розтала в синіх небесах.
Вже не повернена ніколи,
До дочок прийде тільки в снах.
Цінуйте матір на цім світи,
Хоч літо за вікном, зима.
Життя лиш можем розуміти,
Тоді, як матері нема.