Левая колонка

Александра Коржан

Последний визит: 23 мая 2017

Фильтр

Заметки Увлечения

Александра Коржан

14 мая 2017

Сердце каждой мамы –
Сеточка из шрамов…
Каждый плач ребенка –крошечный рубец…
Сбитые коленки,
Кровь из пальца-венки….
Без таких отметок нет у мам сердец…

Кашель и ангина,
Жар у дочки, сына…
Точечки ветрянки, ночи, что без сна…
Кабинет зубного,
Страх и слезки снова…
Держит мама в сердце… Помнит все сполна…
Первые обиды-
Маленькие с виду…
Только сердце мамы чувствует их боль…
С каждым новым шрамом
Жарче сердце мамы…
-«Ты не бойся, крошка, я всегда с тобой.»
Солнышки взрослеют,
Ссорятся, болеют…
Постигают взрослой жизни виражи.
Но все так же мамы
Собирают шрамы…
Отпечатки боли … Острые ножи…

Эта связь, как чудо,
Держится повсюду…
Половину боли мама заберет…
Есл

Александра Коржан

14 мая 2017

Я ще встигну набутись сама,
У той час, коли виростуть діти,
Може, буде тоді зима,
Ну а може, цвістимуть квіти.
Я ще встигну набутись сама,
Повертатись до чистого дому,
Бо якщо там нікого нема –
То й смітити у нім нема кому!
Я ще встигну набутись сама –
І читати книжки вечорами,
Бо в дітей буде сво́я сім’я –
Вже не треба буде́ їм мами.
Я ще встигну набутись сама,
Ну а поки – перу та готую,
І від ранку до ночі синам
Всю себе віддаю і дарую!
І я дякую Богу за те,
Що у мене такі є турботи,
Ну і що, що у хаті гуде,
Наче там десь біжать бегемоти?
Неповторні ці миті в житті,
Ми не раз ще захочем вернути,
І я дякую, Боже, Тобі,
Що це щастя змогла осягнути!

© Ірина Левко